У передріздвяний час особливо важливо подарувати свято для найбільш нужденних. Карітас-Спес готувався до цього заздалегідь, організувавши акції «Різдвяна свічка» та «І ти можеш стати Святим Миколаєм».

У ході акції «І ти можеш стати Святим Миколаєм» було зібрано 570 пакетів з продуктами харчування, з яких ми сформували 170 пакунків по 3-5 кг. Вони стали суттєвим подарунком для бездомних та бідних у місті Києві. У суботу, 20 грудня, по маршруту Благодійної кухні, крім традиційних гарячих страв, безхатченки, малозабезпечені, пенсіонери отримали пакунки з їжею.

Такі ж пакунки було роздано у костелі св. Миколая для багатодітних сімей, де з привітальним словом до присутніх виступив ординарій Київсько-Житомирської дієцезії архієпископ Петро Мальчук, а також посвятив пакунки.

Такий подарунок отримали і підопічні Соціального центру, які напередодні зустрілися для ділення оплатком. На зустрічі також був єпископ Станіслав Широкорадюк, який провів службу Божу та підкреслив, що у такі дні молитви бідних, хворих, самотніх є особливо сильними та закликав їх молотитися за всіх, в тому числі і благодійників.

Традиційно окрему увагу ми приділили дітям. 22 грудня в костелі св. Олександра зібралося багато малечі в очікуванні свята, що приходить раз на рік, та, звичайно, солодких подарунків. Святий Миколай привітав діток, які наввипередки дарували йому свої вірші, пісні та молитви, а як винагороду за старання та гарну поведінку протягом року отримали солодкі подарунки. До дітей, обмежених у пересуванні, здійснювалися окремі виїзди з роздачею солодощів. Загалом було роздано 780 солодких подарунків, закуплених за кошти, зібрані на акції «Різдвяна свічка».

Дякуємо всім прихожанам парафій Києва, які приєдналися до акцій. За допомогою усіх доброчинців свої подарунки та святковий настрій отримали діти-сироти та діти з малозабезпечених родин, самотні та літні, бідні та бездомні люди, а також багатодітні сім’ї.

Ви також можете долучитися до акції та інших ініціатив Благодійної кухні, перерахувавши кошти на рахунок Приватбанк 6762 4620 5634 2691 Вишковський Павло Вікторович

Дякуємо за вашу жертовність!

У ці дні ми у молитві згадуємо своїх близьких, які вже відійшли, а також роздумуємо про саму смерть. Започаткував цей звичай бенедиктинець Св. Одилон на зламі тисячоліть – у 998 році, яке нагадувало про «кінець часів», і вже у 13 ст. у вся Західна Церква молилася за померлих.

О. Віктор Симон у своїй проповіді зауважив: «Молитва за померлих, яка на перший погляд не передбачає наших “вигод”, є доброю справою, бо ми молимось за душі тих, хто ще не повністю очистився, але також слід пам’ятати, що на небесах – наші заступники та помічники».

, який організував благодійну їдальню в Києві.

Брат Себастіян розповідає, що все розпочиналось у лютому 2013 року з роздачі бутербродів та чаю. З часом з’являлося все більше як охочих поїсти безхатченків, так і волонтерів. Одна з них, пані Ольга, запропонувала робити гарячі страви, і вже тривалий час двічі на тиждень готує багатолітрові каструлі супів, борщів, бульйонів та інших страв.

Сьогодні благодійна кухня має 45 волонтерів і майже 200 людей, які чекають смачної вечері у визначеному місті та у визначений час. Безхатченки мають можливість не лише поїсти, а отримати необхідну медичну допомогу, зробити перев’язку, навіть постригтися і, звичайно, ж поспілкуватися між собою та з волонтерами. Кожен з них має власну історію: хтось втратив житло через аферу, від когось відмовилися діти, дехто живе на вулиці цілими сім’ями та поколіннями, є й такі, що за станом здоров’я і через тотальну самотність змушені сидіти в інвалідному візку на одному місці, не зважаючи на дощ чи негоду.

Також взяли під опіку безхатч��нків, які перебувають у Київській клінічній лікарні №1 на Червоному хуторі: волонтери не лише привозять їм їжу та одяг, а й здійснюють показ фільмів у підвалі лікарні, грають на гітарі. Часом влаштовують справжні пікніки та святкові вечері. Нещодавно «благодійна кухня» почала опікуватись пораненими у військовому госпіталі, закупивши та доставивши для них воду.

Люди на місцях охоче долучаються з допомогою, налагоджено співпрацю з іншими організаціями, зокрема «Соціальний патруль», завдяки чому безпритульні Києва не залишені на одинці зі своїми злиднями.

Нижче – розклад благодійної кухні, до якої можна залучатись, допомагаючи коштами, продуктами, роздачею їжі та своїми ініціативами.

Щочетверга та щосуботи

17:00   Вул. Кіото

                        (парк за зупинкою автобуса № 81 та тролейбуса №37)

18:00   Вул. Малишка

                        (біля електростанції навпроти аптеки "Пані" в будинку № 24)

18:50   Вул. Німанська

                        (за станцією м. Дружби Народів навпроти Приват Банку)

19:45   Пр. Червонозоряний         

                        (під мостом поміж автовокзалом, Деміївським ринком та фабрикою "Рошен")

20:30   Вул. Георгія Кірпи

                        (паркінг біля Південного залізничного вокзалу)

21:30   Вул. Спаська

                        (біля старої диспетчерської автобуса № 51)

29 травня у Харкові відбувся інгрес Станіслава Широкорадюка, Президента Карітас-Спес, як новообраного ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії.

У Харківській катедрі Успіння Діви Марії для Служби Божої та щоб розділити урочистість разом з єпископом Станіславом, зібрались представники духовенства, серед яких Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Едвард Ґалліксон, голова єпископату України архієпископ Мечислав Мокшицький, ординарії дієцезій РКЦ в Україні, а також Архієп��скоп Харківсько-Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко та єпископ Харківсько-Богодухівський УПЦ Київського Патріархату Митрофан.

Також молились за владику єпископи, священики, монахи, монахині і вірні, серед яких – як місцеві парафіяни, так і гості з різних куточків України та з-за її меж. Представники дипломатичного корпусу та місцевої влади теж привітали нового ординарія. Щоб підтримати свого керівника у такий хвилюючий для нього момент до Харкова приїхали й працівники Карітас-Спес.

Єпископ Станіслав Широкорадюк у проповіді, пригадавши про зворушливі і важливі моменти, серед яких і консекрація у Римі, все ж вважає найщасливішим днем той, коли він став священиком: «Це була моя ціль, яку було важко досягнути. Все, що було потім – обов’язки, відповідальності і хрест, мушу визнати, що неважкий, бо Бог завжди був поруч». Єпископ Станіслав також розповів про свої плани, сподівання щодо служіння на новому місці. Він переконаний, що плани йдуть від Бога, тому головним завданням є виконувати Його волю. Єпископ наголосив на рівноцінності пасторальної та харитативної діяльності: «Це як ефективна праця з двома руками, як дихання двома легенями, як птах, котрий літає з двома крилами». Україна, за словами владики, потребує зараз духовного відродження, тому так важливо «проповідувати правду, яка б звільняла нас від несправедливості». Єпископ Станіслав попросив про молитву для того, щоб він зміг виконати волю Божу в служінні церкви.

Працівники Карітас-Спес, знаючи відданість свого керівника у служінні Богу та іншим, вірять, що східні і південні області нашої країни і справді стануть ще й «духовною кузнею».

Будемо молитись за те, що Бог допоміг Вам, Екселенціє, у цій нелегкій, але такій важливій справі!

Інколи підтримка словом, спілкуванням, розумінням може бути не менш потрібною і важливою, ніж допомога продуктами харчування, одягом та іншими речами. Тому, крім матеріальної підтримки, працівники Соціального центру у Києві час від часу, переважно у передсвятковий період, організовують зустрічі зі своїми підопічними. Так, у квітні перед Великоднем у Соціальному центрі на зустріч з єпископом Станіславом Широкорадюком зібралося близько двадцяти підопічних, серед яких літні, хворі чи самотні люди. Єпископ провів для них службу Божу, після чого всі могли взяти участь в агапі, а також отримати продуктові пакунки. Розмовляли між собою, спілкувались з єпископом Станіславом та сестрами і працівниками Соціального центру, і, можливо, це спілкування принесло в їхні життя трошки більше любові, радості та віри.

Цьогоріч планується оздоровлення понад двох тисяч дітей з різних куточків України: з парафії, будинків сімейного типу і дитячих будинків, інтернатів, зокрема, з Житомирської школи-інтернату для глухих. Окрім дитячих літніх таборів, проводитимуться Оази для подружжя та молоді.

Центри почнуть приймати своїх гостей вже з 30-го травня, а поки мають час підготуватися, щоб створити всі умови для корисних та цікавих літніх канікул.

Про таку можливість використання центрів дитячих відпочинків для поселення потенційних біженців з гарячих точок України обговорили 4 квітня Генеральний секретар Карітас-Спес о. Віктор Симон разом з представником Карітас Європа Гаральдом Гаппелем, відповідальним за відповіді на екстренні ситуації, а також з президентом «Карітас України» УГКЦ Андрієм Васьковичем.

Першим питанням порядку денного була політична ситуація в Україні та участь Карітасу в подіях, яка першочергово полягає у наданні соціальних, медичних, психологічних послуг жертвам насильства. Подальший розвиток одного з основних проектів «Карітас-Спес» – оздоровлення дітей – теж набув підтримки та схвалення.

Ми дуже вдячні колегам з міжнародної родини Карітасу, які допомагають нам у цей нелегкий час. «Основним викликом для мережі Карітас зараз є передбачити різні можливі сценарії у зв’язку зі швидкою зміною політичних обставин і адаптувати свій підхід у діяльності до більш гнучкого режиму», – підкреслює Гаральд Гаппел, говорячи про першочергову необхідність фізичної та психологічної реабілітації жертв протистоянь та допомогу біженцям з Криму та з інших можливих гарячих точок України.

Коли 18 лютого Церква св. Олександра сховала у своїх стінах наляканих майданівців, які бігли угору по вул. Трьохсвятительській, ми навіть не могли уявити, що костьол на найближчі дні перетвориться в медичну частину, де допомогу надаватимуть багатьом пораненим.

Ми вже пережили ці трагічні події, але наслідки, схоже, будуть тривалими, особливо для тих, хто став жертвами чи учасниками кривавих подій та для їхніх близьких. Тому «Карітас-Спес» розширює та підсилює деякі з напрямків своєї діяльності, спрямовуючи їх на підтримку людей, які постраждали на Майдані. Серед таких напрямків наступні:

1. Медична допомога, яка полягає у забезпеченні необхідними ліками та кваліфікованою волонтерською роботою медичних сестер та лікарів.
2. Соціальний супровід постраждалих та їхніх сімей, адресна допомога у вигляді їжі та одягу.
3. Психологічна підтримка, яка зараз особливо необхідна учасникам, свідкам та волонтерам кривавих подій, а також родинам загиблих.
4. Робота з дітьми та підлітками, які також стали свідками насильства та жорстокості, відбуватиметься у Соціальному центрі в Києві та дитячих відпочинкових центрах «Карітас-Спес».

Підтримка постраждалих буде здійснюватися не лише в Києві, а й в осередках Карітас-Спес по всій Україні.

Ми висловлюємо щирі співчуття постраждалим та родинам загиблих та повідомляємо про свою відкритість до їхніх потреб та проблем.